4 панель Форуму «Фінансовий моніторинг в Україні: виклики та перспективи» доступна для перегляду

20 Листопада 2024 04:11

Аспекти судового розгляду справ про легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом – таку назву мала 4 панель Форуму «Фінансовий моніторинг в Україні: виклики та перспективи».

Представники Офісу Генерального прокурора, Вищого антикорупційного суду, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Верховного Суду поділилися своїм досвідом та запропонували шляхи підвищення ефективності.

Єлизавета Литвиненко з Офісу Генерального прокурора наголосила, що оновлення статті 209 Кримінального кодексу у 2020 році стало важливим етапом у боротьбі з відмиванням коштів, розширивши можливості доказування та переслідування автономної легалізації. Вона відзначила зростання ефективності розслідувань і кількості вироків за цією статтею, водночас акцентуючи на необхідності правового врегулювання віртуальних активів та важливості судових IT-експертиз для протидії сучасним злочинним схемам.

Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка підкреслила професійний підхід ВАКС у розгляді справ за статтею 209 ККУ, зазначивши, що з 2019 року надійшло 61 провадження, з яких у 15 ухвалено вирок, 10 із них — за угодами про визнання винуватості. Злочинці маскують нелегальні кошти під законні фінансово-господарські операції, часто залучаючи міжнародні елементи для ускладнення їх відстеження. Особливо було виділено дві резонансні справи (№ 991/1324/20 та № 991/1684/22), які перебувають на розгляді касаційної інстанції. Серед проблем суддя виділила недостатню спеціалізацію суддів та необхідність більш тісної співпраці з міжнародними організаціями для отримання доказів.

Віталій Кравець, представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, поділився досвідом розслідувань, які стосуються автономної легалізації. Він наголосив, що важливість цієї практики полягає в можливості притягнення до відповідальності навіть за відсутності вироку за предикатний злочин. Під час доповіді було підкреслено, що фінансові розслідування мають бути спрямовані на повернення активів державі, забезпечуючи реальну компенсацію збитків. Раніше наведені суддею ВАКС дві ключові справи в подальшому можуть бути покладені в основу «письмового дороговказу» до того, як мають бути сформовані кримінальні провадження по 209 статті. Проте такі справи мають значну доказову складність. При доказуванні важливими є 3 моменти: що доказуємо, як та для чого.

Геннадій Зеленов із Верховного Суду зазначив, що статистика демонструє певний прогрес у боротьбі з відмиванням коштів: у 2023 році розглянуто 130 справ, пов’язаних із легалізацією доходів. Проте проблемою залишається значний відсоток умовних покарань (ст. 75 КК України) та недостатнє застосування конфіскації майна. Він також звернув увагу на те, що касаційний перегляд таких справ часто не стосується суті легалізації, а більше зосереджується на процесуальних аспектах, що ускладнює формування чіткої судової практики.

Модератор панелі Расім Бабанли підсумував дискусію, зазначивши, що ключові проблеми лежать у площині інституційної спроможності судів і недосконалості інструментів покарання. Для підвищення ефективності пропонується укрупнення судів і запровадження спеціалізованих палат для розгляду справ про легалізацію коштів. Також підкреслюється необхідність законодавчих змін, зокрема запровадження конфіскації майна навіть у разі умовного покарання.

Матеріали панелі – за посиланням: https://finmonitoring.in.ua/aml_forum_1024/