Публічно-приватне партнерство (ППП) є важливим інструментом у боротьбі з фінансовою злочинністю, оскільки дозволяє державним органам і приватному сектору ефективно обмінюватися інформацією, об’єднувати ресурси та спільно реагувати на нові загрози. Воно сприяє розвитку технологічних рішень, зміцненню довіри між учасниками та підвищенню прозорості фінансових операцій. Успішні приклади з Литви, Нідерландів та інших країн демонструють, що створення платформ для діалогу, адаптація законодавства та впровадження спільних ініціатив дозволяють посилити протидію відмиванню коштів, шахрайству та іншим фінансовим злочинам.

Відеозапис – на сторінці Форуму “Фінансовий моніторинг – 2024”:

https://finmonitoring.in.ua/forum_annual_2024/

Про що говорили:

Кінга Редловска, голова Європейського Центру фінансів та безпеки при Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень, представила основні висновки робочої групи щодо боротьби з фінансовими злочинами в Україні, яка була створена в рамках міжнародної ініціативи. Вона наголосила, що державно-приватне партнерство (ППП) відіграє критичну роль у забезпеченні ефективного використання ресурсів та протидії новим загрозам, таким як зловживання віртуальними активами та фінансове шахрайство. Одним із ключових викликів для України є технологічний розрив між державними органами та фінансовими установами, що ускладнює боротьбу з фінансовими злочинами. Для ефективної протидії необхідно посилити обмін інформацією між державним і приватним секторами, розширити аналітичні можливості та забезпечити належний рівень фінансування. Робоча група рекомендує впровадження новітніх технологічних рішень, розробку IT-платформ для безпечного обміну даними, а також створення нормативних механізмів для спрощення взаємодії між учасниками ППП.

Ігор Береза, міжнародний експерт Ради Європи, представив результати дослідження, яке аналізує різні моделі публічно-приватного партнерства у сфері фінансової безпеки та можливість їх адаптації для України. Він виділив чотири основні моделі ППП, які існують у країнах Європи, та наголосив, що для України найбільш реалістичними є моделі стратегічного обміну інформацією або обмеженого тактичного обміну даними в межах чинного законодавства. Ключовим елементом успішного ППП є довіра між державним і приватним секторами, яка має будуватися поступово. Досвід інших країн свідчить, що створення партнерств спочатку відбувається в рамках наявної законодавчої бази, а вже після досягнення певних результатів відбувається адаптація нормативно-правового регулювання. Важливими кроками для України є визначення чітких цілей партнерства, аналіз правового середовища та впровадження пілотних проектів, які дозволять відпрацювати ефективні механізми співпраці перед масштабним розгортанням ППП.

Егле Лукошене, директор Центру передового досвіду у сфері боротьби з відмиванням грошей (Литва), поділилася досвідом створення Центру передового досвіду – незалежної організації, що об’єднує державний і приватний сектори у боротьбі з фінансовими злочинами. Вона розповіла, що Центр було створено після серії фінансових скандалів, які підкреслили вразливість країни до відмивання коштів. Спільними зусиллями Нацбанку Литви та комерційних банків було засновано неприбуткову організацію, яка виконує роль платформи для обміну інформацією, навчання фахівців та розробки аналітичних рішень. Головними напрямами роботи Центру є налагодження діалогу між державою і бізнесом, розвиток компетенцій у сфері протидії фінансовим злочинам, а також впровадження новітніх технологій для безпечного обміну інформацією. Ефективне ППП неможливе без постійної комунікації, а довіра між учасниками формується через регулярні зустрічі, спільні аналітичні проекти та навчальні ініціативи.

Бенні Бергкамп, координатор Fintel Alliance (Нідерланди), представив досвід Нідерландів у створенні фінансового альянсу Fintel Alliance, який об’єднує аналітиків з державного та приватного секторів для спільної роботи над виявленням фінансових злочинів. В Альянсі співпрацюють шість провідних банків, фінансова розвідка та правоохоронні органи. Основна перевага моделі полягає в тому, що учасники мають можливість обмінюватися інформацією в реальному часі, що значно підвищує ефективність розслідувань. Важливим фактором успіху є використання чинного законодавства без необхідності його суттєвої зміни. Робоча група Альянсу працює в одному приміщенні, що сприяє кращій координації та оперативному обміну даними. За останні роки було значно покращено розуміння схем відмивання коштів та фінансування злочинних мереж, що дало змогу розкрити масштабні фінансові махінації. Ключовими факторами ефективного ППП є довіра між учасниками, якісний обмін інформацією, а також зосередженість на досягненні конкретних результатів у протидії фінансовим злочинам.

Висновки та рекомендації

Успішна боротьба з фінансовими злочинами неможлива без ефективного державно-приватного партнерства. Основні рекомендації:

• регулярний діалог між державним і приватним секторами для формування довіри;
• вибір оптимальної моделі ППП, яка відповідатиме чинному законодавству та враховуватиме реальні виклики;
• впровадження пілотного проекту для тестування механізмів співпраці та поступової адаптації до міжнародних стандартів;
• розвиток технологічних рішень для безпечного обміну інформацією;
• залучення міжнародних партнерів для підтримки ініціатив у сфері фінансової безпеки.

Досвід Литви, Нідерландів та інших країн показує, що системний підхід до ППП може суттєво посилити боротьбу з фінансовими злочинами, підвищити прозорість фінансової системи та сприяти економічній безпеці держави.